Правова позиція : Скасування арешту майна боржника, накладеного в межах кримінального провадження, судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство

Арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 КПК України. Відтак, скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України, не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Тож накладення арешту на майно боржника у кримінальному провадженні виключає можливість скасування такого арешту судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство

Історія справи

Постанова ВГСУ від 19.03.2014 року у справі №8/32
Ухвала КГС ВП від 04.07.2021 року у справі №8/32
Постанова КГС ВП від 13.01.2022 року у справі №8/32
Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №8/32
Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №8/32
Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №8/32
Постанова ВГСУ від 03.12.2014 року у справі №8/32
Постанова ВГСУ від 27.05.2015 року у справі №8/32

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року

м. Київ

Cправа № 8/32

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Банаська О.О., Білоуса В.В.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Фізична особа-підприємець Фінгерт Олександр Ростиславович,

представники в судове засідання не з`явилися,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос",

представники в судове засідання не з`явилися,

кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Максі капітал груп", Приватне підприємство "УкрАгроЗахід", Закрите акціонерне товариство "Білоруська калійна компанія",

представники в судове засідання не з`явилися,

ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Драгун Ірина Іванівна,

представники в судове засідання не з`явилися,

юридична особа, яка не є учасником справи, заявник апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Верона"

представник - Гаман О.М.,

розглянувши відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" Драгун Ірини Іванівни

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021

у складі колегії суддів: Саврія В.А. (головуючий), Дужича С.П., Коломис В.В.

у справі за заявою Фізичної особи-підприємця Фінгерта Олександра Ростиславовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос"

про визнання банкрутом

На розгляд Суду постало питання скасування арешту на майно боржника, що перебуває в процедурі банкрутства, накладеного в межах кримінального провадження.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 8/32 за заявою Фізичної особи-підприємця Фінгерта О.Р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" (далі - ТОВ "УкрТехноФос") про визнання банкрутом.

2. 02.04.2019 постановою Господарського суду Рівненської області, зокрема, затверджено звіт розпорядника майна Драгун І.І. про проведену роботу у справі № 8/32 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос". Припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "УкрТехноФос". Припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "УкрТехноФос" Драгун І.І. Визнано банкрутом ТОВ "УкрТехноФос". Відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "УкрТехноФос". Призначено ліквідатором ТОВ "УкрТехноФос" арбітражного керуючого Драгун І.І.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.09.2020 слідчим суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області накладено арешт на комплекс будівель та споруд цеху по виробництву тукосумішей загальною площею 1931,7 кв.м, розташований за адресою: вул. Первомайська, будинок 1е, смт. Божедарівка (попередня назва смт. Щорськ), Криничанського району, Дніпропетровської області, які зареєстровані за банкрутом - ТОВ "УкрТехноФос".

4. Апеляційним господарським судом також встановлено, що з обставин, викладених в ухвалі слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №208/1468/20 вбачається, що ТОВ "Агро Верона" було переможцем аукціону з продажу майна банкрута ПП "УкрАгроЗахід".

5. За результатами проведеного 25.01.2019 аукціону, ТОВ "Агро Верона" здійснило оплату коштів в сумі 4 217 829,78 грн за придбаний лот №1 - Цілісний майновий комплекс, що складається з: будівля асфальтобетонного заводу, будівля ваги-платформи, будівля котельні, залізничний шляховий під`їздний тупик, трансформаторний кіоск, дебіторська заборгованість - 4 882 374,87 грн, які належать ПП "Украгрозахід" та розташовані за адресою: вул. Первомайська, 1в, смт. Божедарівка (смт. Щорськ), Криничанський район, Дніпропетровська область. Однак в порушення вимог статей 44, 49, 50, 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" договір купівлі-продажу між власником майна (замовником аукціону) ПП "УкрАгроЗахід" та переможцем торгів ТОВ "Агро Верона" не був укладений та фактична передача майна за актом не здійснена. Сплачені ТОВ "Агро Верона" кошти в сумі 4 217 829,78 грн за рішенням ліквідатора ПП "УкрАгроЗахід" Драгун А.Ю. були перераховані на поточний рахунок іпотекодержателя майна банкрута ТОВ "ФК "Максі капітал груп". Неможливість укладення договору купівлі-продажу пов`язується з шахрайськими діями замовника (ПП "УкрАгроЗахід" в особі ліквідатора Драгун А.Ю.) та організатора аукціону (Універсальна товарна біржа "Україна-Захід"), оскільки на момент проведення аукціону майно перебувало в іпотеці, що стверджується наявністю зареєстрованого обтяження в державному реєстрі. Існування заборони відчудження майна свідчить про незаконність процедури здійснення прилюдних торгів. Разом з цим будівля асфальтобетонного заводу, яка з поміж іншого була предметом продажу, фактично відсутня.

6. При цьому необхідність накладення арешту як на майно ПП "Украгрозахід" так і на майно ТОВ "Укртехнофос" мотивована тим, що у 2008-2009 роках територія та приміщення за адресою: вул. Первомайська, 1в, смт Божедарівка (смт. Щорськ), Криничанський район, Дніпропетровська область були поділені на два окремих об`єкти з двома різними адресами. Зокрема, по вул. Первомайська 1-в власником нерухомого майна є ПП "УкрАгроЗахід", а по вул. Первомайська 1-е власник ТОВ "УкрТехноФос". Фактично за вищевказаними адресами знаходиться комплекс з одним пунктом пропуску, який не має розмежувань за адресами, що унеможливлює визначення меж між вулицями. Фотографічні зображення нерухомого майна, яке пропонується до продажу на аукціонах, замовниками яких є ліквідатор ПП "УкрАгроЗахід" та ліквідатор ТОВ "УкрТехноФос", фактично співпадають. Разом з цим повноваження ліквідатора у справі №8/32 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос" виконує арбітражний керуючий Драгун І.І., яка є матір`ю арбітражного керуючого Драгун Анни Юріївни - ліквідатора ПП "УкрАгроЗахід" у справі №918/1244/15. Вказані обставини свідчать про існування злочинної змови між ліквідаторами підприємств та іншими особами з метою введення потенційних покупців майна в оману та заволодіння коштами в особливо великих розмірах.

Короткий зміст заяви про скасування арешту

7. 26.01.2021 ліквідатором Драгун Іриною Іванівною подано до Господарського суду Рівненської області клопотання про скасування арешту на майно боржника, а саме: на комплекс будівель та споруд цеху по виробництву тукосумішей загальною площею 1 931,7 кв.м., розташований за адресою вул. Первомайська, будинок 1е, смт. Божедарівка (попередня назва смт. Щорськ), Криничанського району, Дніпропетровської області, які зареєстровані за банкрутом ТОВ "УкрТехноФос".

8. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, на думку ліквідатора, накладені обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме реалізації майна. Існування не скасованих арештів на активи банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Законом обов`язків. Тому ліквідатор просив суд скасувати арешт на майно - комплекс будівель та споруд цеху по виробництву тукосумішей.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

9. 16.02.2021 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 8/32, задоволено клопотання ліквідатора Драгун І.І. Скасовано арешт на майно, а саме: на комплекс будівель та споруд цеху по виробництву тукосумішей загальною площею 1 931,7 кв.м., розташований за адресою вул. Первомайська, будинок 1е, смт. Божедарівка (попередня назва смт. Щорськ), Криничанського району, Дніпропетровської області, які зареєстровані за банкрутом ТОВ "УкрТехноФос".

10. Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у тому числі скасовуються арешт, накладений на майно такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Суд зазначив, що скасування всіх арештів, накладених на майно боржника, та інших обмежень щодо розпорядження його майном, є передбаченим законом правовим наслідком визнання особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. При цьому суд вказав, що зняття заборон та арештів із майна боржника відповідно до статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих.

Апеляційний та касаційний перегляд справи

11. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ТОВ "Агро Верона" (юридична особа, яка не є учасником справи) звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

12. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТОВ "Агро Верона" не є учасником справи № 8/32 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос", однак спільними діями ліквідатора ПП "УкрАгроЗахід" Драгун А.Ю. та ліквідатора ТОВ "УкрТехноФос" Драгун І.І. завдано шкоди майновим інтересам скаржника на загальну суму 4 217 829,78 грн та у зв`язку з цим, ТОВ "Агро Верона" визнано потерпілою особою в рамках кримінального провадження №12019040160002360. Майно, з якого Господарський суд Рівненської області зняв арешт оскаржуваною ухвалою, має ознаки предмету злочину та наявними є ризики його знищення та приховування, перетворення чи відчуження, з врахуванням виставлення такого об`єкту на аукціон, інформація щодо якого розміщена на сайті "Prozorro". Відмічає, що саме з метою реалізації об`єкту нерухомості, Господарський суд Рівненської області скасував арешт накладений в рамках кримінального провадження №12019040160002360.

13. Знищення та приховування, перетворення чи відчуження майна, яке визнано доказом в рамках кримінального провадження №12019040160002360, створить умови неможливості подальшого розслідування такого кримінального провадження та, як наслідок, винні особи уникнуть відповідальності за вчинення кримінально караного діяння.

14. З огляду на те, що майно з якого знято арешт має ознаки предмету злочину та, як наслідок, є доказом вчинення злочину, яке в свою чергу відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, а ТОВ "Агро Верона" визнано потерпілою особою в рамках кримінального провадження №12019040160002360, скаржник вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Рівненської області щодо зняття арешту в рамках справи про банкрутство №8/32 грубо порушує його права.

15. 20.05.2021 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агро Верона" закрито з тих мотивів, що скаржник як не учасник цієї справи не перебуває в жодних правовідносинах з банкрутом ТОВ "Укртехнофос", не є покупцем його майна та не є учасником провадження у справі № 8/32.

16. 03.08.2021 постановою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ "Агро Верона" задоволено. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 8/32 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агро Верона" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.02.2021 скасовано. Справу № 8/32 передано до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги ТОВ "Агро Верона" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.02.2021.

17. Верховний Суд відзначив, зокрема, два аспекти, які повинні були бути враховані судом апеляційної інстанції.

Перший - це тотожність майна у двох провадженнях про банкрутство, саме за цим критерієм визначається ступінь зацікавленості скаржника відносно винесеного судом першої інстанції судового рішення.

Встановивши тотожність майна, проданого на аукціоні у межах банкрутства ПП "УкрАгроЗахід" на користь скаржника та майна, що належить боржникові у цій справі, слід дійти висновку, що у суду апеляційної інстанції були підстави для констатації факту того, що у скаржника є інтерес до арешту цього майна як у потерпілого у кримінальному провадженні задля доведення факту шахрайства.

Другий - це у випадку, якщо суд дійде висновку про те, що арештоване майно і майно боржника - це різне майно, то немає підстав для зняття арешту у межах справи про банкрутство, і тоді, констатувавши, що це різне майно, слід дійти висновку про те, що у скаржника немає інтересу до будь-якого майна боржника і слід тоді закрити апеляційне провадження.

Водночас касаційний суд наполіг на тому, що вирішення питання співвідношення майна, належного боржникові, та майна, щодо якого накладено арешт у межах кримінального провадження, доцільно розв`язувати з обов`язковим повідомленням органів прокуратури, аби максимально забезпечити задоволення публічного суспільного інтересу, якого стосується кримінальне провадження як частина публічного переслідування підозрюваної особи/підозрюваних осіб порівняно з приватними інтересами, які у даному випадку розглядаються у межах справи про банкрутство".

18. 08.09.2021 ухвалою суду апеляційної інстанції, зокрема, задоволено клопотання представника ТОВ "Агро Верона" про залучення до участі у справі Дніпропетровської обласної прокуратури. Залучено Дніпропетровську обласну прокуратуру до участі у справі №8/32 про банкрутство "УкрТехноФос". Також ухвалено, зокрема, Дніпропетровській обласній прокуратурі до наступного судового засідання надати суду пояснення по справі №8/32 з врахуванням зауважень постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2021р. у справі №8/32.

19. 11.10.2021 на адресу апеляційного господарського суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли пояснення по справі, у яких, зокрема, зазначено наступне:

19.1. " Драгун А.Ю. , Карнаух О.Ф. та Джангірян Є.Г., 29.01.2019, виконуючи умови попередньої змови, направленої на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ТОВ "Агро Верона" у сумі 4 217 829,28 гривень, шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що продане на аукціоні майно фактично не існує, завищивши його вартість, здійснили продаж нерухомого майна ПП "УкрАгроЗахід" в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розуміючи протиправність своїх дій, заволоділи грошовими коштами ТОВ "Агро Верона" у сумі 4 217 829,78 грн, що у 4 437 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, які були перераховані на розрахунковий рахунок Універсальної товарної біржі "Україна-Захід", чим спричинили матеріальної шкоди ТОВ "Агро Верона" в особливо великих розмірах та розпорядились отриманими злочинним шляхом грошовими коштами на власний розсуд.

19.2. У подальшому Драгун А.Ю. , як колишнього арбітражного керуючого ПП "УкрАгроЗахід", а також директора Універсальної товарної біржі "Україна-Захід" Карнаух О.Ф., з урахуванням достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

19.3. Під час досудового розслідування встановлено, що особами, причетними до вчинення вказаного кримінального правопорушення, під час демонстрування об`єкту нерухомості, а саме буде реалізовуватись шляхом продажу на аукціоні, представникам ТОВ "Агро Верона" фактично було надано для огляду інші приміщення, що також розташовані за адресою: смт. Божедарівка (колишній Щорськ), вул. Первомайська, 1-В, проте мають іншу адресу, а саме: смт. Божедарівка (колишній Щорськ), вул. Первомайська, 1-Е, при цьому об`єкти нерухомості знаходяться на одній території та є частинами єдиного майнового комплексу колишнього асфальтобетонного заводу.

19.4. Також під час досудового розслідування прийнято рішення про визнання об`єкту нерухомості за адресою: смт. Божедарівка (колишній Щорськ), вул. Первомайська, 1-Е, а також об`єкту нерухомості за адресою: смт. Божедарівка (колишній Щорськ), вул. Первомайська, 1-В, речовими доказами та, з метою збереження речових доказів, слідчим направлено клопотання до слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська про накладення арешту, за результатом розгляду якого судом накладено арешт у вигляді розпорядження та відчуження майном до скасування арешту в установленому законом порядку.

19.5. Враховуючи, що скасування арешту в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відбулось з порушеннями чинного законодавства, зокрема скасування арешту могло відбуватись тільки на підставі ухвали слідчого судді, винесеного в установленому кримінальним процесуальним кодексом України, відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру розслідувань за №12021040000000672 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України. Досудове розслідування на теперішній час триває."

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

20. 27.10.2021 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Верона" задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.02.2021 у справі № 8/32 в частині скасування арешту на майно (пункти 1, 2, 3 резолютивної частини). Відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Драгун І.І. про скасування арешту на майно. В решті ухвалу залишено без змін.

21. Апеляційний господарський суд зазначив, що з пояснень прокуратури вбачається, що під час демонстрування об`єкту нерухомості, яке реалізовано шляхом продажу на аукціоні, представникам ТОВ "Агро Верона" фактично було надано для огляду інші приміщення, що також розташовані за адресою: смт. Божедарівка (колишній Щорськ), вул. Первомайська, 1-В, проте мають іншу адресу, а саме: смт. Божедарівка (колишній Щорськ), вул. Первомайська, 1-Е, при цьому об`єкти нерухомості знаходяться на одній території та є частинами єдиного майнового комплексу колишнього асфальтобетонного заводу. Тобто, представникам ТОВ "Агро Верона" фактично було надано для огляду майно, яке є тотожним майну, на яке накладено спірний арешт.

22. З огляду на наявні в матеріалах справи докази та надані прокуратурою пояснення колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у ТОВ "Агро Верона" наявний правовий зв`язок із оскаржуваним судовим рішенням у справі №8/32, оскільки частина придбаного ТОВ "Агро Верона" майна ПП "УкрАгроЗахід", всупереч відомостям, які містились в оголошенні, в натурі відсутня, а об`єкт, який був фактично продемонстрований ТОВ "Агро Верона" до проведення аукціону, належить іншій юридичній особі, а саме - ТОВ "УкрТехноФос".

23. Колегія суддів зазначила, що хоч апелянт і не являється учасником провадження у справі №8/32, зняття арешту з майна боржника ТОВ "УкрТехноФос" впливає на права ТОВ "Агро Верона" як потерпілої сторони в кримінальному провадженні №12019040160002360.

24. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з апеляційною скаргою у справі №8/32 звернулась особа, питання про права та інтереси якої порушено оскаржуваною ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.02.2021 у справі №8/32, а тому відсутні підстави для закриття апеляційного провадження за скаргою ТОВ "Агро Верона".

25. Щодо суті клопотання ліквідатора про скасування арешту на мано, суд апеляційної інстанції зазначив, що арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 КПК України - без можливості його скасування судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". У цьому висновку суд апеляційної інстанції звернувся до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 24.11.2019 у справі № Б-24/194-06, постановах від 16.10.2018 у справі № Б-50/112-09, від 11.04.2019 у справі №926/1307-б/15, від 24.04.2018 у справі №910/10369/15, від 18.04.2019 у справі №1-23-32/135-08-4825, від 08.11.2020 у справі №20/906/43-Б/13-Г, постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №335/12096/15-ц (постанова від 15.05.2018) та №569/4374/16-ц (постанова від 23.05.2018).

26. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не було звернуто увагу на те, що на майно боржника було накладено арешт у кримінальному провадженні, що виключає можливість скасування такого арешту судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

27. Отже, апеляційний господарський суд визнав неправомірним скасування арешту майна, накладеного в ході розслідування у кримінальній справі судом господарської юрисдикції, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.02.2021 у справі №8/32 в частині скасування арешту в кримінальній справі - рішенням органу, який не можна вважати "судом, встановленим законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

28. 17.11.2021 ліквідатором боржника Драгун І.І. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 повністю та передати справу № 8/32 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос" у частині розгляду апеляційної скарги ТОВ "Агро Верона" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.02.2021 на новий розгляд.

29. Скаржник стверджує, що оскаржувана постанова винесена з порушенням приписів частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 74 Господарського процесуального кодексу України. Також, на думку скаржника, Північно-Західний апеляційний господарський суд проігнорував припис частини шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, що тільки вирок суду у кримінальному проваджені, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. На думку скаржника, обставини, встановлені в ухвалі слідчого судді щодо накладення арешту на майно боржника, що стали підставою прийняття оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду та які не визнаються боржником і іншими учасниками у справі №8/32 про банкрутство боржника, є такими, що потребують доказування, а не такими, що звільнені від доказування.

30. Також, скаржник стверджує, що апеляційний господарський суд не надав оцінки тому факту, що ТОВ "Агро Верона" в обґрунтування тотожності майна надало як додаток 1 - копію оголошення про проведення аукціону (номер публікації 56515, дата публікації 22.12.2018; як додаток 3 - роздруківки з сайту ВГСУ оголошень №62791 від 27.09.2019; №63450 від 16.10.2019; з яких слідує, що у всіх оголошеннях (с.13 оголошення №56515 від 22.12.2021; с. 39 оголошення №62721 від 27.09.2019 та с.28 оголошення №63450 від 16.10.2019) надано технічні паспорти об`єктів нерухомості, що розташовані за адресами: вул. Первомайська, буд. 1е, смт. Божедарівка, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл. та вул. Первомайська, буд. 1е, смт. Божедарівка, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл., з яких однозначно можна відокремити нерухоме майно, що належить боржнику та майно, що належить ПП "УкрАгроЗахід". Тобто, твердження про те, що не має можливості розрізнити де розташоване конкретне майно, яке складає ліквідаційну масу у справі №8/32 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос" та у справі №918/1244/15 про банкрутство ПП "УкрАгроЗахід" є не обґрунтованими та хибними.

31. Крім того, ліквідатор вважає, що якщо врахувати, що фотографії наведені у оголошеннях №56515 від 22.12.2018 з продажу майна ПП "УкрАгроЗахід", поданого організатором аукціону Універсальною товарною біржею "Україна-Захід" та у оголошеннях №62791 від 07.10.2019 і №63450 від 16.10.2019 не мають жодних підписів, тому твердження про те, що ТОВ "Агро Верона", як покупець майна ПП "УкрАгроЗахід", був впевнений, що ним придбано майно, яке пізніше було ідентифіковане ним, як майно боржника а не ПП "УкрАгроЗахід", є не доведеним, та таким що потребує окремого доказування.

32. Також, скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції має бути безумовно скасована за приписом пункту 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

33. 30.12.2021 до Верховного Суду від ліквідатора ПП "УкрАгроЗахід" арбітражного керуючого Вудуда Г.І. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання задовольнити частково касаційну скаргу, а саме: скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.02.2021 на направити справу в частині розгляду заяви ліквідатора про скасування арештів на майно боржника на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області. При цьому заявник стверджує про те, що ухвалені у справі судові рішення мають бути скасовані на підставі пункту 8 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки одним із учасників цієї справи, членом комітету кредиторів є Закрите акціонерне товариство "Білоруська калійна компанія", яка є нерезидентом.

34. Щодо поданого відзиву Верховний Суд зазначає, що за змістом частини другої статті 295 Господарського процесуального кодексу України відзив на касаційну скаргу має містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги. Натомість, з вимог поданого кредитором відзиву вбачається, що в ньому наведено вимоги про скасування ухвалених у справі судових актів, при цьому такі вимоги відмінні від прохальної частини поданої касаційної скарги ліквідатора ТОВ "УкрТехноФос" Драгун І.І.

35. Вимоги, заявлені у відзиві на касаційну скаргу по своїй суті фактично є вимогами нової касаційної скарги, яка ПП "УкрАгроЗахід" не подавалася, як і відсутні заяви про приєднання до касаційної скарги від ПП "УкрАгроЗахід", а тому Верховний Суд не бере до уваги вимоги вказаного відзиву.

В. Касаційне провадження

36. 19.11.2021 касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "УкрТехноФос" Драгун І.І. передано колегії суддів: Пєсков В.Г. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2021.

37. 09.12.2021 ухвалою Верховного Суду серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 8/32 за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "УкрТехноФос" арбітражного керуючого Драгун Ірини Іванівни, на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі № 8/32; повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 13.01.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

38. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

39. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

40. Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що безумовною підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є її розгляд за відсутності будь-кого з учасників за умови не повідомлення його належним чином про дату, час і місце судового засідання.

41. Між тим, таке процесуальне порушення, як розгляд справи за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, є підставою для скасування судового рішення (рішень), якщо воно стосується того учасника справи, який подав та обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 10.06.2021 у справі № 904/1710/19.

42. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник не наділений правом вирішувати чи вважають інші учасники справи їх право на належне повідомлення про дату, час і місце судового засідання у судах попередніх інстанцій порушеним та вимагати скасування оскаржуваних рішень з передачею справи на новий розгляд з підстав неповідомлення про розгляд справи судом іншого учасника, який касаційну скаргу не подавав і не обґрунтовує порушення своїх прав у цій справі такою підставою, у зв`язку з чим Суд відхиляє зазначені доводи касаційної скарги.

43. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання наявності підстав скасування арешту на майно, накладеного в межах кримінального провадження. Між тим, також першочергово стоїть питання щодо наявності правового зв`язку між заявником апеляційної скарги (ТОВ "Агро Верона") на ухвалу суду першої інстанції про зняття арешту з майна боржника, який не є учасником цієї справи та оскаржуваними ним судовим рішенням місцевого господарського суду про скасування такого арешту.

44. На виконання вказівок постанови Верховного Суду від 03.08.2021 у цій справі, судом апеляційної інстанції було залучено до участі у справі Дніпропетровську обласну прокуратуру та з наданих прокуратурою пояснень та матеріалів цієї справи встановлено, що під час демонстрування об`єкту нерухомості, яке реалізовано шляхом продажу на аукціоні, представникам ТОВ "Агро Верона" фактично було надано для огляду інші приміщення, що також розташовані за адресою: смт. Божедарівка (колишній Щорськ), вул. Первомайська, 1-В, проте мають іншу адресу, а саме: смт. Божедарівка (колишній Щорськ), вул. Первомайська, 1-Е, при цьому об`єкти нерухомості знаходяться на одній території та є частинами єдиного майнового комплексу колишнього асфальтобетонного заводу. Тобто, представникам ТОВ "Агро Верона" фактично було надано для огляду майно, яке є тотожним майну, на яке накладено спірний арешт: комплекс будівель та споруд цеху по виробництву тукосумішей загальною площею 1931,7 кв.м., розташований за адресою вул. Первомайська, будинок 1е, смт. Божедарівка (попередня назва смт. Щорськ), Криничанського району, Дніпропетровської області, які зареєстровані за банкрутом ТОВ "УкрТехноФос". Суд апеляційної інстанції також вказав, що частина придбаного ТОВ "Агро Верона" майна ПП "УкрАгроЗахід", всупереч відомостям, які містились в оголошенні, в натурі відсутня, а об`єкт, який був фактично продемонстрований ТОВ "Агро Верона" до проведення аукціону, належить іншій юридичній особі, а саме - ТОВ "УкрТехноФос".

45. Враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставини, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність правового зв`язку ТОВ "Агро Верона" із оскаржуваною ухвалою Господарського суду Рівненської області у цій справі № 8/32 про скасування арешту, а зняття арешту з майна боржника ТОВ "УкрТехноФос" впливає на права ТОВ "Агро Верона" як потерпілої сторони в кримінальному провадженні №12019040160002360.

46. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає вірним та обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду, про те, що з апеляційною скаргою у цій справі звернулась особа, питання про права та інтереси якої порушено оскаржуваною ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.02.2021 про зняття арешту з майна боржника, а тому відсутні підстави для закриття апеляційного провадження за скаргою ТОВ "Агро Верона".

47. Водночас, доводи касаційної скарги фактично зводяться до заперечення ліквідатором ТОВ "УкрТехноФос" тотожності майна, що належить боржнику у цій справі про банкрутство та майна, придбаного ТОВ "Агро Верона" на аукціоні в межах справи про банкрутство ПП "УкрАгроЗахід", тобто спонукають до встановлення обставин справи та переоцінки наявних доказів.

48. Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника та наголошує, що в силу положень частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. Щодо правової природи накладеного арешту, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на таке.

50. Як вже зазначалося вище, спірний арешт на майно боржника був накладений 24.09.2020 слідчим суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в межах кримінального провадження.

51. Щоб встановити правову природу арештів, слід визначити що являє собою по суті арешт. Наслідком такої дії (арешту) є накладення заборони на право розпоряджатися майном, це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідного майна.

52. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року та є частиною національного законодавства України, гарантовано, що "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

53. Попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном, відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".

54. Втручання у право власності повинно не лише переслідувати за фактами та у принципі "законну ціль" у "загальному інтересі", але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державною, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичною особою. Ця вимога виражена у понятті "справедливий баланс", який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції в цілому. У кожній справі, що стосується стверджуваного порушення цієї статті необхідно встановити, чи було покладено на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави (рішення у справі "Хуттен-Чапська проти Польщі").

55. Разом з тим, ЄСПЛ у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).

56. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи в порядку господарського, адміністративного, цивільного, кримінального судочинства при розгляді справ, що віднесені процесуальним законом до їх юрисдикції, за умови дотримання таких вищенаведених вимог встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.

57. З наведеного також слідує, що ухвалення судом рішення про обмеження права власності в порядку одного виду судочинства ніякою мірою не виключає можливість застосування такого обмеження в порядку іншого виду судочинства.

58. Накладаючи арешт, кожен суд відповідної юрисдикції у межах свого провадження переслідує специфічну мету: у межах кримінального провадження - збереження речового доказу для доведення вини підозрюваного тощо; у межах цивільного провадження - збереження предмету позову (речі), її основних властивостей та характеристик або не погіршити споживчі якості у випадку її присудження позивачеві.

59. Всі ці відносини є формально однаково цінними для суспільства, натомість є види проваджень, у яких саме суспільство виступає ініціатором переслідування, оскільки порушення суспільних відносин у певній царині ставить загрозу для невизначеного кола осіб: скоєння кримінального правопорушення тощо.

60. На відміну від кримінального провадження, наслідки триваючого провадження про банкрутство є суспільно значущими, але не є небезпечними у порівнянні з суспільним інтересами, які захищаються шляхом накладення арешту у межах, зокрема, кримінального провадження. Це, ймовірно, може створювати певну ієрархію суспільних відносин, на захист яких судові та адміністративні органи накладають арешт або застосовують інші обмеження щодо майна боржника, у межах наданих ним повноважень.

61. Господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наділений процесуальними повноваженнями скасовувати арешт або інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, накладені судами інших юрисдикцій задля забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство від 16.10.2018 у справі № Б-50/112-09.

62. Наведені висновки Верховного Суду хоча і стосуються застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", проте не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки чинний Кодекс містить аналогічне правове регулювання питання накладення обмежень на майно боржника, якого визнано банкрутом. А саме, відповідно до пункту 8 частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

63. Верховний Суд зазначає, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним. У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №461/233/17-ц.

64. Арешт майна - це тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

65. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

66. Отже, арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 КПК України. Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла при розгляді справ №335/12096/15-ц (постанова від 15.05.2018) та №569/4374/16-ц (постанова від 23.05.2018).

67. Відтак, скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України, не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.10.2018 у справі № Б-50/112-09, від 11.04.2019 у справі № 926/1307-б/15, від 24.04.2018 у справі № 910/10369/15, від 18.04.2019 у справі № 1-23-32/135-08-4825.

68. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду, що накладення арешту на майно боржника у кримінальному провадженні виключає можливість скасування такого арешту судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

69. Отже, місцевий господарський суд у цій справі не мав права скасовувати накладений в межах кримінального провадження арешт на майно боржника.

70. Таким чином, колегія судів касаційної інстанції дійшла висновку про законність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про скасування ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.02.2021 в частині скасування арешту на майно із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "УкрТехноФос" арбітражного керуючого Драгун І.І. про скасування арешту на майно. Натомість доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, як і не встановлено таких порушень Верховним Судом.

71. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

72. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків апеляційного господарського суду.

Б. Висновки щодо застосування норми права

73. Накладення арешту на майно боржника у кримінальному провадженні виключає можливість скасування такого арешту судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

75. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ліквідатора ТОВ "УкрТехноФос" Драгун І.І. підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

76. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" Драгун Ірини Іванівни залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 № 8/32 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Білоус